Монтаж системи каналізації по праву вважається одним із найвідповідальніших етапів при виробництві будівельних і ремонтних робіт. Важливість цієї інженерної комунікації важко недооцінити – від неї залежить майбутній комфорт у житловому будинку.
Всю систему можна розділити на 3 складові частини: каналізацію внутрішню, каналізацію зовнішню і очисні споруди.
До монтажу внутрішніх каналізаційних систем відносяться роботи по установці стояка і підключенні до нього сантехнічного обладнання та пристроїв.
Як правило, для внутрішніх робіт застосовується пластикова (поліпропіленова) труба (Ø50 – між приладами і стояком, Ø110 – безпосередньо для стояків). Такі труби володіють достатньою міцністю і призначені для роботи з рідинами, що мають температуру до 80°С.
Розгалуження, перетину, відводи та включення виконуються за допомогою фітингів – трійників (в т.ч. скошених), хрестовин, редукцій і т.д. Місця з’єднання труб між собою і з фітингами герметизуються спеціальними гумовими ущільнювачами.
Щоб виключити затори, монтаж системи каналізації виконують, уникаючи поворотів під 90° (крім точок підключення до стояка).
Зазвичай їх роблять під 45 або під 30°. Повороти в обов’язковому порядку обладнуються ревізіями (прочистками). Якщо будівля має кілька поверхів, то ревізії влаштовуються по стояку кожні 3 поверхи. Крім цього, стояк повинен бути оснащений фановим трубопроводом, який виводиться на дах будівлі.
Це забезпечує вентиляцію всередині труб і попереджає скупчення газів.
Уклони труб підбираються таким чином, щоб швидкість стоку була не менше 70 см/сек.
Монтаж системи каналізації зовні будівлі виконується трубами ПВХ або поліетиленовими трубами.
Ці матеріали більш міцні по відношенню до поліпропілену і в меншій мірі піддаються агресивному впливу зовнішнього середовища.
Візуально вони відрізняються від труб для внутрішніх робіт за кольором (оранжевий).
Зборка каналізації повинна починатися з устройства очисного споруди. Зазвичай це вигребна яма або септик. Лише після організації цього вузла починається монтаж системи каналізації.
Глибина закладення труб зовнішніх систем залежить від того, яка глибина промерзання грунту в даному регіоні. Виходячи з цього, труби укладаються на 0,5 м вище цієї позначки – заглублятися більш немає сенсу, так як більшу частину часу всередині труб порожнеча.
Коли облаштовується автономна каналізація дачі, необхідно враховувати місця виникнення навантажень на труби (проїзди) і ретельно утрамбовувати їх піском.
Як зробити ремонт
Дмитро Шевченко
Привіт, я Дмитро Шевченко, журналіст 'ALK NEWS', пишу про будівництво та інші важливі теми
RU
UK