Як обрати сечення стропил даху

Одним із найважливіших етапів при монтажі покрівельних конструкцій, по праву вважається кріплення стропил. Поведінка даху при різних погодних умовах (вітер, снігова навантаження, температурні перепади і т.д.) безпосередньо залежить від того, як було виконано кріплення для стропил.

Як приклад: дерево володіє властивістю розширення під дією вологи та стискання при високих температурах. Оскільки конструкція даху буде досить рухомою, то нецікаво влаштовувати жорстке кріплення для стропил, оскільки можливо зміщення або розрив. Неправильний монтаж може призвести до виникнення розтягуючих сил – навантажень, що діють на стіни.

Звідси випливає, що надзвичайно важливо виконувати правильне кріплення стропил. В залежності від того, яка конфігурація даху, перетин стропил та їх вид, кріплення стропил до мауерлату виконується двома способами: жорстким або ковзаючим.

Основним принципом жорсткого кріплення є те, що виключаються всі впливи між конструктивними елементами: вигини, зсуви та повороти.

Такий ефект досягається наступним чином: виконується стиковка з металевими куточками та опорними брусами, або виробляється сполучення на запилених стропилах, з подальшим кріпленням за допомогою цвяхів або скоб.

Суть першого способу полягає в тому, що стропила спираються на мауерлат з попередньо укріпленим опорним брусом (довжиною до 1 м.).

Саме завдяки цьому відбувається жорстке упирання стропил. Додаткова фіксація стропил по боках виробляється за допомогою металевих куточків. Це попереджає поздовжні зміщення.

Другий спосіб використовується значно частіше. При ньому забивання цвяхів виробляється з кожного боку таким чином, щоб всередині вони перехрещувалися.

Третій цвях вбивається вертикально. Таке кріплення для стропил робиться з метою отримання жорсткого вузла.

Як у першому, так і у другому випадку є додаткове кріплення стропил до стін анкерами.

Ковзаюче кріплення для стропил (шарнірне з’єднання) надає певну ступінь свободи. Для цих цілей застосовуються такі кріплення, в яких є можливість вільного переміщення якогось із елементів. Таких способів кріплення кілька:

• – укладка запиленої стропильної ноги прямо на мауерлат;
• – випуск стропил за стіну з єдиним кріпленням пластинами;
• – сполучення вузла за допомогою спеціального кріплення («салазки»).

Будь-який із перерахованих способів надійно закріплює між собою стропила та мауерлат. В слейдуючій статті ми розкажемо вам про те, як зробити забори з бута.  Як зробити ремонт